Перші поняття вимірювання часу сягають у далеке минуле до давніх людей, які інтуїтивно ділили добу на відомі нам: ранок, обід, вечір, ніч. Минали століття і разом з тим удосконалювалися способи вимірювання.
Сонячний годинник - перше пристосування, яке за своїми функціями віддалено нагадує сучасний годинник. Спочатку він являв собою встромлену жердину в землю, яка за намальованою шкалою показувала пересування Сонця за допомогою тіні. Пізніше з'явилися переносні, які кріпилися на будівлях, а також, особливо забезпечені люди мали маленький годинник, зроблений із посрібленої міді, водночас механізм залишався колишнім.
Не зважаючи на зручність для тих років, такі годинники мали істотний недолік - вони працювали винятково на вулиці та в сонячну погоду, що було вкрай незручно. Тож люди вигадали водяні, після яких до нашого часу дійшов вислів "плин часу", потім вогняні (або годинник-свічка) та пісочні замінники. Крок за кроком, виготовляючи все нові пристосування, у людей утворилося чітке уявлення про час. І вже в чотирнадцятому столітті з'явився механічний годинник, який за своїм устроєм дуже нагадує сучасний.
Коли з'явився перший механічний годинник
Європа почала користуватися механічними годинниками на межі тринадцятого - чотирнадцятого століть. Баштовий колісний годинник, так називалися перші прототипи відомих нам годинників. Причиною цього було приведення його в рух завдяки опусканню вантажу. На канат прив'язували важку гирю, яка розмотувала цей канат і приводила в рух обертання осі. Час вимірювався за механічними коливаннями маятника. Незручності використання такого приладу полягали в громіздких конструкціях, а також похибки в часових показниках.

Дані про майстрів, які відкрили цей винахід, на жаль, до наших днів не дійшли. Однак є історичні факти, які допомагають визначити етапи становлення цих незамінних приладів.
Згодом годинник почав перетворюватися на складну конструкцію, не тільки за рахунок додавання різноманітних елементів у механізмі, а й за рахунок декоративних прикрас, ліпнини та художніх розписів. Відтоді вони виконували не тільки практичну функцію, а й ставали предметом мистецтва.
Прикладом такого годинника можна навести конструкцію у вежі Вестмінстерського абатства в Англії 1288 року. Також, уособленням кропіткої роботи та неймовірного таланту є Празький баштовий годинник, який був оснащений фігурами, що рухалися з кожним боєм курантів і показували історію. Проте всі вони мали велику похибку в часі. Перші згадки про годинники з пружинним механізмом з'являються у другій половині п'ятнадцятого століття. Завдяки йому, винаходять зменшені версії годинників.
Ось список лише кількох чудових годинникових веж по всьому світу:
- Вежа Вітрів, Афіни
- Ратуша-Глокеншпіль
- Празька вежа з астрономічним годинником
- Вежа Єлизавети (Біг Бен)
- Вежа Абрадж аль-Байт
Коли з'явилися кишенькові годинники
Перший кишеньковий годинник з'явився 1500 року, коли відомий майстер із Нюренберга Петер Генлейн винайшов заводну пружину. І тільки після додавання балансу, вони стають не тільки дорогими і модними, але ще й предметом, що максимально точно визначає час.

Сімнадцяте століття можна по праву вважати століттям годинникового мистецтва. Коли впровадили горизонтальний анкерний спуск, точність значно підвищилася, завдяки чому додали хвилинну, а потім секундну стрілки.
Цей винахід став предметом розкоші від самого початку його появи, тому й оформлення ставало дедалі дорожчим і вишуканішим. Так, для того щоб прикрасити циферблат, почали використовувати емаль, корпус виготовляти з дорогих металів у вигляді птахів і тварин, а з рубіна та сапфіра робили опори для точності та зменшення тертя. Роботу самого механізму можна було побачити за рахунок задньої кришки, яка виконувалася з гірського прозорого кришталю.
Запити зростали, а фантазія майстрів не мала меж. Годинники почали доповнювати й іншими пристроями, такими як календар, термометр, секундомір. Таким чином, створення годинників можна по праву назвати окремим мистецтвом.
Механічні годинники в усі часи посідали особливе місце у житті людей, були предметом захоплення, здивування і захвату. Вони заворожували красою і трудомісткістю механізму. Своїх володарів вони виділяли естетикою та унікальністю стилю. Минули роки, але і сьогодні хороший годинник показує не тільки час, а й престиж, статус власника.

